Ставка на вітер: як Україна змінює курс «зеленої» енергетики

Україна крок за кроком змінює пріоритети у розвитку відновлюваної енергетики. Якщо у минулі роки головним фактором ринку були сонячні електростанції, то тепер уряд зосереджується на вітровій генерації та системі накопичення енергії.

Про нову енергетичну стратегію повідомили у Міністерстві енергетики України під час міжнародних енергетичних обговорень.

За словами заступниці міністра енергетики Валентини Москаленко, саме вітер і накопичувачі енергії стануть головними напрямами розвитку сектору.

«Якщо ми говоримо про вітер і батарейки, то це основні пріоритети для відновлюваної генерації», — наголосила вона.

За оцінками уряду розвиток цих технологій може принести вагомі інвестиції.

«Ми плануємо залучити до 2030 року 20 млрд доларів інвестицій, а зараз необхідний обсяг оцінюється приблизно у 12 млрд доларів», — підкреслила Москаленко.

До повномасштабної війни в Україні вже стався справжній сонячний бум. У 2021 році зафіксована потужність відновлюваної енергетики перевищила 9,5 ГВт, причому найбільшу частку займали саме сонячні станції.

Зміна енергетичних пріоритетів пов’язана не лише з економікою, а й з безпекою.

Російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру змусили уряд більш активно розвивати децентралізовану генерацію, яка більш витривала до ударів.

У Міністерстві енергетики України додають, що саме поєднання різних джерел енергії допоможе зробити систему стабільнішою.

«Точно можемо сказати, що буде більше розподіленої генерації», — підкреслила Москаленко.  

Вітрові електростанції мають і технологічні плюси. Вони виробляють більше електроенергії саме в холодні місяці, коли потреба в електриці найвища, тоді як сонячна генерація в цей період значно зменшується.

Попри війну — нові енергетичні проєкти

Незважаючи на складну безпекову ситуацію, в Україні продовжують розвивати нові об’єкти «зеленої» енергетики.

Зокрема, компанія DTEK реалізує масштабний проєкт Тилігульської вітрової електростанції на півдні країни. Перша черга станції потужністю 114 МВт була активована під час війни і стала одним із найбільших енергетичних проєктів цього періоду. 

За майбутніми прогнозами станція може зрости до 500 МВт, а загальні інвестиції у проєкт оцінюються більш ніж у 650 млн євро. 

Більшість експертів вважає, що розвиток відновлюваної енергетики стане одним із ключових напрямків економічного відновлення України після війни.

Який зараз стан енергосистеми України

Упродовж осені та зими РФ здійснила серію масштабних атак на українську енергетичну інфраструктуру. Для ударів використовувалися десятки ракет і дронів, що призвело до значних руйнувань на ключових енергетичних об’єктах країни.

За оцінками фахівців, через останні атаки Росії з енергосистеми України було виведено з ладу до 10 ГВт генеруючих потужностей. Частину пошкоджених об’єктів неможливо буде відновити навіть до початку наступного опалювального сезону.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські удари торкнулися фактично всієї теплової та гідрогенерації країни.

«Росія пошкодила всі наші електростанції. Але енергосистема України продовжує працювати — завдяки енергетикам, які щодня відновлюють обладнання, завдяки фізичному захисту об’єктів і допомозі партнерів у сфері протиповітряної оборони», — наголосив президент.

Попри значні втрати, енергосистема зберігає стабільність. Фахівці прогнозують, що ситуація може покращитися вже у квітні, коли завершиться опалювальний сезон, а підвищення температури призведе до зменшення навантаження на мережі.

Водночас уряд працює над посиленням генерації перед наступною зимою. У Міністерстві енергетики України повідомили, що до початку наступного опалювального сезону потужність генерації планують збільшити щонайменше на 1,5 ГВт.